У 15ст. виника нова верства українського суспільства козацтво. Слово козак тюркського походження і означа вільна людина,воїн-вершник. Тому не дивно що цей період називають Доброю героїчних походів, адже саме тоді козаки показали всю свою силу і сміливість.
Морські походи
Наприкінці XVI ст. запорожці вславились походами на Крим і Туреччину. Козацькі походи дивували тогочасних свідків, які розносили славу про козаків далеко за межі України. Козаки здійснили низку сміливих морських походів проти турків і татар, перетинаючи море на своїх чайках.
Чайка безпалубний плоскодонний човен запорізьких козаків XVIXVII ст. Човен у вигляді величезної видовбаної колоди (з верби або липи), по бортах обшитої дошками. Довжина 15.5 21,5 м, ширина й висота бортів до 4 м. Ці човни були надзвичайно швидкі і козаки вміли ними вправно користуватись.
Козаки дуже ретельно готувалися до морських походів : крім запасів зброї та військових припасів, запорожці запасалися одягом і харчами, сухарями копченим мясом, крупами. Категорично заборонялося брати спиртні напої, а за порушення цього закону винний карався на смерть пяницю викидали за борт.
Для морських походів козаки вибирали осінній час, коли хмарні дні й темні ночі допомагали їм зненацька нападати на ворога. Щоб запобігти цим походам, турецький султан посилав проти козацьких чайок великий галерний флот. Однак запорожці не боялися галер, невелика чайка ховалася за морським хвилями й тривалий час була не помітною для ворогів. Дочекавшись ночі, козаки несподівано нападали на ворожі кораблі. Поки одна половина відважних січовиків веслувала, друга добре озброна, кидалася на абордаж галери і захоплювала її. Взагалі у козаків було дуже багато хитрощів які вони використовували за для перемоги. Так, наприклад, щоб підійти до ворога непоміченими, вони могли покілька годин перебувати під водою й дихати через очеритину, а потім нападати.
Звичайно, усі походи козаків на татар відбувалися під керівництвом безстращних геттьманів. У народній памяті назавжди залишаться героїчні постаті захисників рідної землі, мудрих і хоробрих гетьманів Самійла Кішки, та Петра Сагайдачного ватажків, яких дуже поважали козаки.
Найбільшого розмаху козацькі морські походи набули в перші два десятиліття XVIIст.
Першим трофем була фортеця Варна, яка до цього вважалася неприступною 1606р.
У 1608р. запорожці захопили Перекоп,а в наступному році вчинили напад на придунайські фортеці.
1614р. козаки перепливли Чорне Море, висадились на турецькому березі Малої Азії та зруйнували Синоп і Трапезунд, а в 1615р. зявилися під мурами Стамбула і спалили його портові споруди.
Одним з найвідоміших був похід 1616р., у якому козаки здобули Кафу. В липні 1616 року Сагайдачний разом із шістьма тисячами козаків на 120-150 чайках вирушив у морський похід. На виході з Дніпра, в Дніпровсько-Бузькому лимані, козаки зустріли ескадру османських галер. Козаки розгромили турецьку флотилію та захопили близько половини її суден. Аби ввести турків в оману, щодо своїх подальших дій, Сагайдачний наказав частині війська демонстративно повернутись на Січ із захопленою здобиччю. З рештою війська Сагайдачний близько тижня переховувся поблизу Очакова. Приспавши пильність турків, козаки продовжили свій похід. 22 липня 1616 р. Сагайдачний разом із 4 тисячами козаків прибув до міста. Вночі козаки висадились на берег і підійшли до воріт Кафи. Частина запорожців, що володіли турецькою, відволікли вартових, вказавши, що вони турецький підрозділ, який пряму на війну з Персію. Тим часом інші перекинули драбини на мури фортеці. Перебравшись через стіну, козаки вирізали вартових і відкрили ворота. Козаки раптовим нападом захопили міську цитадель і прийнялись грабувати місто та звільняти християнських невільників. Аби взяти чимбільше бранців на свої чайки, козаки викинули чималу частину захопленого добра, тим самим підтвердивши свою обітницю визволяти із неволі християн, яку давали перед своїми походами.В результаті проведення операції було визволено кілька тисяч невільників, яких галерами було вивезено на Дніпро.Повернення такої кількості полонених прислужилося всенародній славі Сагайдачного.
Після падіння Кафи в Криму запанувала страшенна паніка, боялися руху козаків вглиб півострова. Хан зобовязав свого заступника калгу Девлет-Гірея на чолі 2-х тис. татар перего родити шлях П. Сагайдачному.До Гезльова було послане військо, а всіх жінок і дітей кримської знаті переправлено до фортеці Мангуп. Однак козаки, нагнавши страху, вже не зявлялися.
Такою насиченою з весни до осені була козацька епопея 1616 р. на Чорному й Азовському морях. Козаки намагалися діяти одночасно на різних напрямках, через що турки не могли вчинити нічого путнього. Султан навіть наказав позвозити до нього з галер усіх невільників-козаків, щоб ті нарадили йому, як діяти далі. Та даремно. Наступного року історія повторилася.
Отже, наші козаки були дуже спритними,хитрими, винахідливими і наганяли страх на всіх! Їх хоробрість може слугувати прикладом для наслідування.
st1\:*behavior:url(ieooui) * Style Definitions * table.MsoNormalTable mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:10.0pt; font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:0400; mso-fareast-language:0400; mso-bidi-language:0400;
http://blogs.korrespondent.net/blog/events/3431703/