Львівське управління культури продовжує перетворювати класичні бібліотеки міста на новітні центри, наповнені людьми. Після перетворення двох публічних бібліотечних закладів на урбан-бібліотеку та медіатеку ведеться робота над створенням сенсорної бібліотеки, де незрячі та здорові люди зможуть разом цікаво проводити час. Про перевтілення львівських публічних бібліотек Gazeta.ua розповіла Ірина Магдиш, керівник управляння культури Львівської міської ради.
- Бібліотеки не повинні бути нудними. Сьогодні у місті є 40 публічних бібліотек. Вони чомусь діляться на дитячі і дорослі, з чим я категорично не погоджуюся. У сучасному розумінні бібліотека - це простір для спілкування абсолютно усіх верств - різного віку, статі, професії, релігії і національності. То чи може бути поділ? Але наразі, поки законодавчо це не змінено, ми намагаємося принаймні роботу цих закладів зробити універсальною. У "дитячих" мають збиратися діти з батьками, дідусями, сім'ї спілкуватися з психологами, художниками, разом вивчати іноземні мови. У "дорослих" має бути місце для вирішення проблем мікрорайону, серед яких і проблеми підлітків, мами з візочком.
Бібліотека - це комунікаційний центр мікрорайону. Сюди мають прийти люди, щоб і побути на самоті - прочитати, переглянути, послухати. А також багато людей - щоб обговорити проблеми мікрорайону: ставити чи не ставити домофон, робити тротуар своїми силами чи ні. Відходимо від старої схеми, коли бібліотека працює з книжками. Ні, бібліотека працює з людьми.
Тобто бібліотечний заклад відійде від читання і стане конференц-залом?
- Ні. Книжка - лише один з носіїв інформації. Але є ще аудіо, відео, вистави, дискусії. Це все також наповнює нас.
Друга важлива річ, якщо вже говорити про носії інформації. Книжка дає не лише знання, але й емоційний інтелект. А він - від спілкування, стосунків. Оці способи формування емоційного інтелекту досі були відсутні у бібліотеках. Вони полягають в багатому проведенні часу.
Поясніть, що таке урбан-бібліотека?
- Вона створена на базі бібліотеки на вулиці Устіяновича. Розміщена у старовинному будинку, тому зараз ми працюємо, щоб додати їй ще шарму дизайнерськими меблями. А наразі тут збираються урбаністичні тусівки. Адже у місті є купа течій - за велосипедний рух, проти незаконних парковок. Всі ці люди потребують місця, де їм збиратися, щоб вирішувати питання міста. Тому бібліотека стала корисною не окремому читачу, а всьому місту. Сюди приходять, щоб думати про Львів. Там буде також архітектурний клуб, відкритий для усіх.
А медіатека?
- На вулиці Мулярська. Наповнена кіно-апаратурою, аудіо-книгами. Запис на зустрічі там уже такий, що нема куди вклинитися - виставки, тренінги. Тому я кажу: створіть місце - а люди наповнять його. Там є зал і вся необхідна апаратура для навчання, перегляду, дискусій. Звісно, що з інституціями, які проводять там заходи, укладаємо договори про внески на підтримку закладу. А для всіх читачів участь в цих заходах, звісно, вільний.
Такі медіатеки будуть ще на Сихові і в Рясному.
А яких чекати надалі?
- Львівська бізнес-школа при Українському католицькому університеті зараз має розробити план, як зробити так, щоб сенсортека не стала місцем ізоляції для незрячих. А наповнилася спільними проектами для різних категорій. Потім мрію створити кіно-бібліотеку, де можна буде обговорити кіно, послухати кінокритиків, читати спеціалізовану літературу про кіно.
Чи всі львівські бібліотеки вже мають комп'ютерні класи та інтернет?
- Дитячі обладнані повністю, а це половина з усіх публічних. Діти можуть користуватися тут вай-фаєм безкоштовно. І це не інтернет-клуб. Тут є цікава атмосфера - з виставками, гуртками, курсами, поряд працюють волонтерські групи, приїжджають іноземці. І дитина вже навіть пасивно пізнає і розвивається.
http://gazeta.ua/articles/regions/_u-lvovi-zniknut-nudni-biblioteki/646367